З моменту перегляду арбітражних правил ICC у 1998 році та вступу в силу нових арбітражних правил ICC 1 січня 2012 р. у третейській процедурі ICC сталися певні зміни. Стаття посилається на деякі важливі іновації та пояснює їх значення, а також наміри, якими мотивовано зміну. Крім того, у статті аналізуються об’єми, в яких новими арбітражними правилами ICC обмежується, допускається та навіть підтримується автономія сторін. Висвітлюється розвиток арбітражних правил ICC 2012, можливість їх застосування ratione temporis, на якій ґрунтуються когентні та диспозитивні вимоги, що стосуються змісту позову та позовної відповіді, а також спосіб, у який задоволення цих вимог може призвести до економії часу та видатків. Об’єктом аналізу є також нові положення про третейську процедуру, в якій бере участь кілька сторін або яка стосується кількох договорів, техніка більш ефективного провадження у процедурі, впроваджена арбітражними правилами ICC 2012, та новий інститут «Emergency Arbitrator».